У місті Гарлем (Нідерланди) розпочався фестиваль української культури Promin Festival. Фестиваль відкрила інсталяція художниці Влади Ралко «Не моя кімната».

«Травма не належить минулому. Це досвід, який перевищує здатність людини пережити, усвідомити й інтегрувати його в момент, коли це відбувається — психіка осягає його лише згодом. Але війна руйнує саму лінійність часу: минуле не минає, воно безперервно вторгається в теперішнє. У досвіді затяжної війни травма стає тривалим станом відкладеного проживання — її неможливо завершити, бо загроза не припиняється», — пише у супровідному тексті кураторка мистецької програми фестивалю Марина Гуц.

Простір колишньої в’язниці De Koepel, де проходить Promin Festival, спроєктований за принципом паноптикуму, стає частиною самої роботи Ралко. У такому контексті, де сама можливість постійного нагляду є формою контролю, «Не моя кімната» виходить за межі висловлювання про втрату дому чи вимушену міграцію, а говорить про досвід життя під безперервним тиском та наглядом; у ситуації, де людина не може повернути собі приватний простір.

Інсталяція «Не моя кімната» кожного разу збирається заново відповідно часу та простіру. Робота зʼявилася як реакція художниці на досвід вимушеної міграції після повномасштабного російського вторгнення. Досвід, який переживають мільйони людей, які були змушені залишити свої домівки через російську збройну агресію в Україні та інші війни, які розгортаються сьогодні у світі.

‍